Відкриття меморіальної дошки в селищі Заболоття

В селища Заболоття відбулося відкриття меморіальної дошки воїнам, які загинули в зоні проведення АТО Білітюку Василю Васильовичу та Луцику Леоніду Петровичу.

Зі словами поваги і вдячності до тих, хто віддав своє життя за рідну Україну звернулися голови районної державної  адміністрації та районної ради  Андрій Харлампович та Михайло Макарук, голова спілки ветеранів АТО Віталій Тарасюк, командир 80-ої аеромобільної десантно-штурмової  бригади  Ростислав Пашук, директор школи Валентина Мороз, класний керівник Леоніда Луцика Алла Свіржевська,мати Василя Білітюка та дідусь Леоніда Луцика.

Почесне право відкрити пам’ятні дошки військовослужбовцям Василю Білітюку та Леоніду Луцику надали бійцям 80-ої аеромобільної бригади Івану Галенді та Василю Мельничуку, бійцям 14 ОМБР Ігорю Головію та Анатолію Гайдучику.

Білітюк Василь Васильович народився 27 серпня 1982 року. Учасник Майдану Гідності, боєць батальону територіальної оборони «Айдар», завжди мріяв вступити до рядів  Миротворчого корпусу та проходив підготовку в його рядах  у місті Львові. Після початку АТО записався до добровольчого батальйону «Айдар», завжди був на передових позиціях. 26 серпня 2014 року  на автодорозі Луганськ-Краснодон, в районі між Новосвітлівкою і Хрящуватим під обстріл потрапила машина, на якій бійці 24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар» ЗСУ везли пораненого бійця. Наслідок обстрілу був трагічний - один військовий потрапив у полон а четверо були вбиті, серед них був і наш односельчанин Василь Білітюк. Півроку Вася рахувався зниклим без вісті. Рідні мали надію, що він знаходиться в полоні та дива не сталося. Василь Білітюк був похований на Краснопільському цвинтарі в Дніпропетровську, як тимчасово невідомий солдат. Після ідентифікації був перепохований  в рідному селищі.

  Луцик Леонід Петрович народився 28 серпня 1984 року. Леонід навчався у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Ґжицького, працював у приватній фірмі, проживав разом з сім’єю у місті Львові. В липні 2014 року був мобілізований до лав української армії, проходив підготовку в місті Яворів, після якої поїхав в зону АТО 28 серпня, в день свого тридцятиріччя. Брав участь в численних боях за місто Щастя та інші населені пункти Луганщини. Батьки солдата до останнього моменту не знали про те, що їхній син воює на Сході. Льоня, щоб не завдавати болю рідним, запевняв, що перебуває разом з своєю сім'єю за кордоном та повернеться додому у березні. Повернувся Героєм. Леонід загинув 18 грудня 2014 року при виконанні військового обов’язку, рятуючи життя волонтеру.