Особливості прийняття спадщини неповнолітніми та малолітніми особами

Особливості прийняття спадщини неповнолітніми та малолітніми особами

Прийняття спадщини – це офіційна можливість набуття прав і обов’язків, що були нерозривно пов’язані із спадкодавцем.
Статті 1268, 1269 Цивільного кодексу України регламентують порядок прийняття спадщини.
Цивільний кодекс України передбачає два способи прийняття спадщини: шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини або поданням заяви про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років. Такі особи можуть прийняти спадщину самостійно, подавши нотаріусу відповідну заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1273 Цивільного кодексу України, неповнолітня особа може відмовитися від прийняття спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника та органів опіки та піклування.
Малолітніми вважаються особи віком до 14 років. Заяву від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній особі, лише з дозволу органу опіки і піклування.
Малолітні та неповнолітні особи, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини з дотриманням вимог, встановлених законодавством.